овощ
О́ВОЧІ перев. мн. (плоди городніх, рідше польових, рослин та зелень, що вживаються як їжа), ГОРО́ДИНА збірн., ОГОРО́ДИНА збірн., розм., О́ВОЩІ заст., ГОРОДОВИНА́ збірн., діал., ЯРИНА́ діал. Усі каюки й шаланди, які привозили овочі з Олешок, Кардашина, ба й з Голої Пристані, оглядав сам Швед (Ю. Яновський); Багрич і Корунов поснідали салатом з городини (Л. Дмитерко); Вербівка зеленіла своїми вербами, садками та огородиною (І. Нечуй-Левицький); Цілу зиму цвітуть квітки, скоро буде молода картопля, огородні овощі (М. Коцюбинський); Я.. не розбирав, чи нищу шкідливі рослини.., чи пожиточні — буряки, фасолю, помідори та іншу городовину (І. Франко); Насмикав досить ярини (Андрійко), з якої думав зварити юшку (Юліан Опільський).
Словник синонімів української мови