огиднути

СПРОТИ́ВИТИСЯ (стати противним, огидним, таким, що викликає відразу), СПРОТИ́ВІТИ, ОБРИДНУТИ, ОГИ́ДНУТИ розм., ОСТОГИ́ДНУТИ підсил. розм., ОСТОГИ́ДІТИ підсил. розм., ОПРОТИ́ВІТИ розм., ОГИ́ДІТИ рідко. Мамі таки трудно підійти під смак: вона чогось все не хвалить паничів, чоловіків, а найбільш паничів. Чомусь вони їй неначе спротивились... чогось вони їй не до вподоби (І. Нечуй-Левицький); Люди, звичаї їх, своє життя навіть спротивіло їй. Все те таке обридле та непривітне, все те не має ніякої радості у її серці (Панас Мирний); Плив-плив (Еней), плив-плив, що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його дививсь (І. Котляревський); Чув отаман Пушкарський, що не навертається до нього жінчине серце, — і все йому остогидло. Опротивів увесь світ (Г. Хоткевич). — Пор. набри́днути.

Значення в інших словниках

1. огиднути — оги́днути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. огиднути — див. набридати  Словник синонімів Вусика
3. огиднути — -ну, -неш, док., розм. Стати огидним, гидким; обриднути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. огиднути — ОГИ́ДНУТИ, ну, неш, док., розм. Стати огидним, гидким; обриднути. Плив-плив, плив-плив [Еней], що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його [нього] дививсь (І.  Словник української мови у 20 томах
5. огиднути — ОГИ́ДНУТИ, ну, неш, док., розм. Стати огидним, гидким; обриднути. Плив-плив, плив-плив [Еней], що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його дививсь (Котл.  Словник української мови в 11 томах
6. огиднути — Огиднути, -ну, -неш гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть. Море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен. І. 14.  Словник української мови Грінченка