огидіти

СПРОТИ́ВИТИСЯ (стати противним, огидним, таким, що викликає відразу), СПРОТИ́ВІТИ, ОБРИДНУТИ, ОГИ́ДНУТИ розм., ОСТОГИ́ДНУТИ підсил. розм., ОСТОГИ́ДІТИ підсил. розм., ОПРОТИ́ВІТИ розм., ОГИ́ДІТИ рідко. Мамі таки трудно підійти під смак: вона чогось все не хвалить паничів, чоловіків, а найбільш паничів. Чомусь вони їй неначе спротивились... чогось вони їй не до вподоби (І. Нечуй-Левицький); Люди, звичаї їх, своє життя навіть спротивіло їй. Все те таке обридле та непривітне, все те не має ніякої радості у її серці (Панас Мирний); Плив-плив (Еней), плив-плив, що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його дививсь (І. Котляревський); Чув отаман Пушкарський, що не навертається до нього жінчине серце, — і все йому остогидло. Опротивів увесь світ (Г. Хоткевич). — Пор. набри́днути.

Значення в інших словниках

1. огидіти — оги́діти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. огидіти — -ію, -ієш, док., розм., рідко. Те саме, що огиднути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. огидіти — ОГИ́ДІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Те саме, що оги́днути.  Словник української мови у 20 томах
4. огидіти — ОГИ́ДІТИ, ію, ієш, док., розм., рідко. Те саме, що оги́днути.  Словник української мови в 11 томах
5. огидіти — Оги́діти, -дію, -єш гл. = огиднути.  Словник української мови Грінченка