одаль

ВІДДАЛІ́К (на значній відстані), ВІДДАЛЯ́, ВІДДАЛЕКИ́, ПОО́ДАЛЬ, ВІДДАЛІ́ рідше, ПООДАЛІ́К рідше, ВІ́ДДАЛЬ рідше, ПО́ДАЛЬ розм., О́ДАЛЬ діал. Низенькі, напівзасипані снігом хатки стояли віддалік одна від одної (М. Олійник); Праворуч від шляху, трохи віддаля, рясніли електричні вогні (Ю. Смолич); Дівчата разом глянули на танк, що стояв віддалеки (О. Гончар); З дзвіниці виходять дівчата..; за дівчатами поодаль ідуть пишаючись парубки (М. Кропивницький); Багряним світлом грало (сонце).. по річці, Що віддалі велично протікала (Леся Українка); Трохи поодалік від берега, загойдані хвилями, дрімають табунцем чайки (В. Логвиненко); Віддаль безвладною масою лежав недужий (М. Коцюбинський); Підходить (Альберт) до великого каменя, що лежить подаль, і в задумі сідає на нього (Я. Мамонтов); — Одаль від інших людей.. Ми живемо (переклад Б. Тена).

Значення в інших словниках

1. одаль — о́даль прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. одаль — присл., діал. Віддалік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. одаль — О́ДАЛЬ, присл., діал. Віддалік. – Одаль від інших людей, на краю многошумного моря Ми живемо, і чужі поміж нас не мішаються люди (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).  Словник української мови у 20 томах
4. одаль — О́ДАЛЬ, присл., діал. Віддалік. — Одаль від інших людей, на краю многошумного моря Ми живемо, і чужі поміж нас не мішаються люди (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 118).  Словник української мови в 11 томах
5. одаль — Одаль нар. Вдали, поодаль.  Словник української мови Грінченка