однобарвний

ОДНОБА́РВНИЙ (який має один колір), ОДНОКО́ЛІРНИЙ, ОДНОКОЛЬОРО́ВИЙ, ОДНОТО́ННИЙ, МОНОХРОМАТИ́ЧНИЙ книжн., МОНОХРО́МНИЙ книжн., РІ́ВНИЙ рідше, ЧИ́СТИЙ рідше. Вечірні тіні лягають на луги, все довкола стає однобарвним (В. Москалець); Одноколірними вишивками славиться Полтавщина (з посібника); З відстані весь полк здавався сірим, однокольоровим: сірі люди, сірі коні, сірі гармати (О. Гончар); Святкові запаски мали однотонний колорит (Гуцульщина); Живописна гама (у Т. Шевченка) скромна, майже монохромна (з журналу); Степ.. горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний); Блакитна вода (у гроті), як скло самого чистого блакитного кольору (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. однобарвний — (який того самого кольору) однотонний, одноколірний, однокольоровий, книжн. монохромний.  Словник синонімів Полюги
2. однобарвний — одноба́рвний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. однобарвний — -а, -е. Забарвлений в один колір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. однобарвний — ОДНОБА́РВНИЙ, а, е. Забарвлений, пофарбований в один колір. Глибока зима. Небо закуталось в однобарвну сірину (О. Кобилянська); Серед хвойних у них [ялин] незабаром з'являться гідні суперники – ..  Словник української мови у 20 томах
5. однобарвний — ОДНОБА́РВНИЙ, а, е. Забарвлений в один колір. Глибока зима. Небо закуталось в однобарвну сірину (Коб., І, 1956, 547); Зовнішність Марти Шариївни була так само мало криклива, як вона вся: лице — надто правильне й однобарвне...  Словник української мови в 11 томах
6. однобарвний — Однобарвний, -а, -е Одноцвѣтный. Желех.  Словник української мови Грінченка