однобарвний
ОДНОБА́РВНИЙ, а, е. Забарвлений в один колір.
Глибока зима. Небо закуталось в однобарвну сірину (Коб., І, 1956, 547);
Зовнішність Марти Шариївни була так само мало криклива, як вона вся: лице — надто правильне й однобарвне, щоб могло вирізнятись чим-небудь у гурті інших жінок (Вільде, На порозі, 1955, 32).
Словник української мови (СУМ-11)