однобокий

ОДНОБО́КИЙ, а, е.

1. Який має один бік більший, ніж другий.

При ранньому зараженні [паршею] плоди деформуються, набувають неправильної форми, стають однобокими (Захист рослин.., 1952, 502).

2. Те саме, що однобі́чний 1, 3.

Дідівський меч був однобокий, короткий, а Добриня мав новий меч — набагато довший, одточений на два боки, із червоним камінцем у яблуці (Скл., Святослав, 1959, 60);

— Виробіток кожного робітника збільшиться. — Це добре. Та є мінус — це однобока спеціалізація робітника (Автом., В. Кошик, 1954, 49);

Йти куди, я забув і не знаю. Вже до міста нема вороття, там контрасти мене роздирають, глушить тут однобоке життя (Сос., І, 1957, 226).

Значення в інших словниках

1. однобокий — однобо́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. однобокий — (меч, вишкіл) ОДНОБІЧНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. однобокий — -а, -е. 1》 Який має один бік більший, ніж другий. 2》 Те саме, що однобічний 1), 3)  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. однобокий — ОДНОБО́КИЙ, а, е. 1. Те саме, що однобі́чний 1, 4. Дідівський меч був однобокий, короткий, а Добриня мав новий меч – набагато довший, одточений на два боки, із червоним камінцем у яблуці (С. Скляренко); – Виробіток кожного робітника збільшиться.  Словник української мови у 20 томах
5. однобокий — ОБМЕ́ЖЕНИЙ (позбавлений широти світогляду, який не має великого розуму — про людину, її здібності, інтереси), НЕДАЛЕ́КИЙ, ВУЗЬКИ́Й, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст.; ВУЗЬКОГЛЯ́ДНИЙ, ПРИМІТИ́ВНИЙ, ВУЗЬКОЛО́БИЙ зневажл., УБОГОДУ́ХИЙ поет.  Словник синонімів української мови
6. однобокий — Однобо́кий, -а, -е Однобокій. однобока ри́ба = однобочка. Чуб. І. 76.  Словник української мови Грінченка