однобоко

ОДНОБО́КО. Присл. до однобо́кий.

Він [Г. Сковорода] бачив, що світ створений неможливо — однобоко, потворно і що його треба поліпшити (Тич., III, 1957, 110);

Тут директор хлопця оком Зміряв з ніг до голови: — Надто, друже, однобоко Дивитесь на маси ви (Воскр., З перцем!, 1957, 237).

Значення в інших словниках

1. однобоко — однобо́ко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. однобоко — Присл. до однобокий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. однобоко — ОДНОБО́КО. Присл. до однобо́кий. Він [Г. Сковорода] бачив, що світ створений неможливо – однобоко, потворно і що його треба поліпшити (П. Тичина); Тут директор хлопця оком Зміряв з ніг до голови: – Надто, друже, однобоко Дивитесь на маси ви (С. Воскрекасенко).  Словник української мови у 20 томах