однобоко
ОДНОБО́КО. Присл. до однобо́кий.
Він [Г. Сковорода] бачив, що світ створений неможливо — однобоко, потворно і що його треба поліпшити (Тич., III, 1957, 110);
Тут директор хлопця оком Зміряв з ніг до голови: — Надто, друже, однобоко Дивитесь на маси ви (Воскр., З перцем!, 1957, 237).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- однобоко — однобо́ко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- однобоко — Присл. до однобокий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- однобоко — ОДНОБО́КО. Присл. до однобо́кий. Він [Г. Сковорода] бачив, що світ створений неможливо – однобоко, потворно і що його треба поліпшити (П. Тичина); Тут директор хлопця оком Зміряв з ніг до голови: – Надто, друже, однобоко Дивитесь на маси ви (С. Воскрекасенко). Словник української мови у 20 томах