1. Словник української мови у 20 томах

однобоко

ОДНОБО́КО.

Присл. до однобо́кий.

Він [Г. Сковорода] бачив, що світ створений неможливо – однобоко, потворно і що його треба поліпшити (П. Тичина);

Тут директор хлопця оком Зміряв з ніг до голови: – Надто, друже, однобоко Дивитесь на маси ви (С. Воскрекасенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однобоко — однобо́ко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. однобоко — Присл. до однобокий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. однобоко — ОДНОБО́КО. Присл. до однобо́кий. Він [Г. Сковорода] бачив, що світ створений неможливо — однобоко, потворно і що його треба поліпшити (Тич., III, 1957, 110); Тут директор хлопця оком Зміряв з ніг до голови: — Надто, друже, однобоко Дивитесь на маси ви (Воскр., З перцем!, 1957, 237). Словник української мови в 11 томах