однотипний

СХО́ЖИЙ (який має багато спільного з ким-, чим-небудь, майже такий, як інший), ПОДІ́БНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ розм., ПОХО́ЖИЙ розм., ДОСТЕМЕ́ННИЙ підсил. розм., ТОЧНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., ЗБІ́ЖНИЙ рідше; ВИ́ЛИТИЙ розм., ВИ́КАПАНИЙ розм. (перев. про дуже схожих людей); СПІВЗВУ́ЧНИЙ (внутрішньо подібний); АНАЛОГІ́ЧНИЙ, ОДНОТИ́ПНИЙ (перев. про абстрактні поняття). Любка росла, як у садку вишня. Вона була дуже схожа з лиця на Нимидору (І. Нечуй-Левицький); Ми їх витягали на сонце, тих яскравих, розмальованих рибок, більше подібних до екзотичних квітів, аніж до риб (М. Коцюбинський); Крамниця (у місті) була підхожа до тієї, що Левантина бачила і в себе на селі, тільки більша (Б. Грінченко); Баба Сидориха ним не натішиться: — Господи праведний, і в кого воно таке вдалося розбишакувате?.. Достеменний дід Гамалія (Григорій Тютюнник); (Любов:) Я похожа на мамин портрет? (Орест (поспішно):) Ні, ні, де ж там, нічого спільного! Ви — вилитий батько (Леся Українка); — А хто ж ви будете? Напевне артист? — Хіба схожий? — Викапаний артист (М. Стельмах); Ода Рильського 30-х років співзвучна класичним зразкам своєю філософічністю (з журналу); Аналогічна ситуація; Однотипні помилки.

Значення в інших словниках

1. однотипний — одноти́пний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. однотипний — -а, -е. Того самого типу; однаковий, подібний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. однотипний — ОДНОТИ́ПНИЙ, а, е. Одного й того самого типу; однаковий, подібний. Різняться своєю атрибутикою і водночас є однотипними за смисловим навантаженням герби Запоріжжя і Нікополя (із журн.); Вона поволі гортала дитячі зошити .. Помилки були однотипні (В. Кучер); Однотипне будівництво.  Словник української мови у 20 томах
4. однотипний — ОДНОТИ́ПНИЙ, а, е. Одного й того самого типу; однаковий, подібний. Соціалістичні країни мають осднотипну економічну основу — суспільну власність на засоби виробництва; однотипний державний лад — владу народу на чолі з робітничим класом...  Словник української мови в 11 томах