однотипний
ОДНОТИ́ПНИЙ, а, е. Одного й того самого типу; однаковий, подібний.
Соціалістичні країни мають осднотипну економічну основу — суспільну власність на засоби виробництва; однотипний державний лад — владу народу на чолі з робітничим класом; єдину ідеологію — марксизм-ленінізм (Програма КПРС, 1961, 18);
Вона поволі гортала дитячі зошити.. Помилки були однотипні (Кучер, Трудна любов, 1960, 274).
Словник української мови (СУМ-11)