озброєння

ОЗБРО́ЄННЯ (сукупність засобів для ведення воєнних дій), ЗБРО́Я. Кидаючи в паніці техніку і важке озброєння, масами ринули (гітлерівці) в ліса (О. Гончар); Вже нагромаджена (у цілому світі) небачена в мирний час кількість зброї (з журналу).

Значення в інших словниках

1. озброєння — озбро́єння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. озброєння — [озбройcн':а] -н':а, р. мн. -йеін'  Орфоепічний словник української мови
3. озброєння — -я, с. 1》 Дія за знач. озброїти і озброїтися. Бути на озброєнні — активно використовуватися, застосовуватися в діяльності кого-небудь, на практиці (про які-небудь засоби, прийоми і т. ін.). 2》 Сукупність засобів для ведення воєнних дій; військове спорядження; зброя. Гонка озброєнь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. озброєння — ОЗБРО́ЄННЯ, я, с. 1. Дія за знач. озбро́їти і стан за знач. озбро́їтися. Чи Оленка знає, що на озброєння держави витрачаються мільйони крон; а що за ці гроші можна було б побудувати?...  Словник української мови у 20 томах
5. озброєння — бра́ти / взя́ти на озбро́єння що. Використовувати що-небудь, користуватися чимсь у роботі, боротьбі, діяльності і т. ін. Завтрішнє суспільство .. братиме на озброєння все краще, створене людством протягом століть (М. Рильський).  Фразеологічний словник української мови
6. озброєння — Озбро́єння, -ння; -ро́єння, -ро́єнь  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. озброєння — ОЗБРО́ЄННЯ, я, с. 1. Дія за знач. озбро́їти і озбро́їтися. Чи Оленка знає, що на озброєння держави витрачаються мільйони крон; а що за ці гроші можна було б побудувати? (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах