окислення

ОКИ́СЛЕННЯ хім. (сполучення якоїнебудь речовини з киснем), ОКИ́СНЕННЯ, ОКИ́СЛЮВАННЯ, ОКСИДА́ЦІЯ. Процес приєднання кисню до металу називається окисленням (з підручника); Виділювана внаслідок окиснення вуглекислота видаляється з організму через легені в процесі видиху (з посібника); Інсулін сприятливо впливає на процес окислювання (з журналу); Оксидація полягає в тому, що мінерал під впливом кисню й водню перетворюється на сполуку більш стійку в певних умовах (з підручника).

Значення в інших словниках

1. окислення — оки́слення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. окислення — [окислеин':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. окислення — ОКИ́СЛЕННЯ, я, с., хім. Те саме, що оксида́ція. Реакція приєднання кисню до якої-небудь речовини належить до числа реакцій окислення (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. окислення — Відокремлення електронів від іонів, атомів або молекул однієї речовини молекулами іншої речовини, яку називають окисником; відбувається водночас із відновленням; у вужчому значенні — приєднання кисню або відокремлення водню.  Універсальний словник-енциклопедія
5. окислення — ОКИ́СЛЕННЯ, я, с., хім. Сполучення якої-небудь речовини з киснем; оксидація. Реакція приєднання кисню до якої-небудь речовини належить до числа реакцій окислення (Хімія, 7, 1956, 34).  Словник української мови в 11 томах