оклеїти

ОБКЛЕ́ЮВАТИ (ОКЛЕ́ЮВАТИ) (клеючи, вкривати поверхню чого-небудь), ОБЛІ́ПЛЮВАТИ розм. — Док.: обкле́їти (окле́їти), обліпи́ти. Вони почали обклеювати шибки на веранді (В. Кучер); Ніна Федорівна набрала з нього (джерела) води повну пляшку, оклеїла її етикеткою (О. Гончар); І всяких всячин накупили, Всі стіни ними обліпили (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. оклеїти — окле́їти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. оклеїти — див. оклеювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оклеїти — ОКЛЕ́ЇТИ див. окле́ювати.  Словник української мови у 20 томах
4. оклеїти — ОКЛЕ́ЇТИ див. окле́ювати.  Словник української мови в 11 томах