оковувати

ОБКО́ВУВАТИ (ОКО́ВУВАТИ) (куючи, покривати що-небудь металом), ОБКЛЕ́ПУВАТИ (ОКЛЕ́ПУВАТИ), КУВА́ТИ рідше, СКО́ВУВАТИ рідше. — Док.: обкува́ти (окува́ти), оку́ти рідше обклепа́ти (оклепа́ти), скува́ти. У кузні хлопці-ковалі вози обковують-кують... (М. Гірник); Вони (бояри) збирали озброєних мужів, радили по кузнях кувати списи, топори, коси, оковувати дубини (Юліан Опільський); Коли вже скує дід Півень воза, то це не віз, а танк! (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. оковувати — око́вувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. оковувати — -ую, -уєш, недок., окувати, рідко окути, -ую, -уєш, док., перех. Те саме, що обковувати 1), 2), 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оковувати — ОКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКУВА́ТИ, рідко ОКУ́ТИ, ую́, ує́ш, док., кого, що. Те саме, що обко́вувати 1, 2. Оковували мене [люди] такими важкими ланцюгами, що я в три погибелі згиналася ..  Словник української мови у 20 томах
4. оковувати — ОКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКУВА́ТИ, рідко ОКУ́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех. Те саме, що обко́вувати 1, 2, 5. Оковували мене [люди] такими важкими ланцюгами, що я в три погибелі згиналася..  Словник української мови в 11 томах