опізнитися

ЗАПІ́ЗНЮВАТИСЯ (приходити, приїжджати або наставати пізніше, ніж треба), ОПІ́ЗНЮВАТИСЯ, СПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ (трохи). — Док.: запізни́тися, опізни́тися, спізни́тися, припізни́тися. Коли мати запізнювалася з роботи, він завжди кутався в стару батьківську фуфайку, сідав коло Жука під ґанком (В. Кучер); Фірмани нерадо возили дерево, опізнювалися, перевертали в дорозі (І. Франко); Одного разу, коли Денис ішов на роботу, добренько-таки припізнившись, його перестрів Оксен (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. опізнитися — опізни́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. опізнитися — див. опізнюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опізнитися — ОПІЗНИ́ТИСЯ див. опі́знюватися.  Словник української мови у 20 томах
4. опізнитися — ОПІЗНИ́ТИСЯ див. опі́знюватися. ОПІЗНИ́ТИСЯ див. опі́знюватися.  Словник української мови в 11 томах
5. опізнитися — Опізнитися, -нюся, -ни́шся гл. Опоздать. Зійшла зірка, зійшла зірка, місяць опізнився. н. п. 118.  Словник української мови Грінченка