орнаментація

ОРНАМЕНТА́ЦІЯ (мистецтво, техніка орнаментування; сукупність елементів орнаменту в якому-небудь художньому стилі або творі мистецтва, архітектури), ОРНАМЕ́НТИКА. В орнаментації привертає увагу контрастність барв (з науково-популярної літератури); Вишивка у нас є одним із найдавніших і найпоширеніших видів декоративного мистецтва, у її орнаментиці часто зринають образи далекої-далекої минувшини (з журналу).

Значення в інших словниках

1. орнаментація — орнамента́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. орнаментація — Сукупність мовних елементів, що прикрашають, декорують стиль.  Словник стилістичних термінів
3. орнаментація — -ї, ж. 1》 мист. Дія за знач. орнаментувати. 2》 мист. Те саме, що орнаментика. 3》 мист. Мистецтво, техніка орнаментування. 4》 перен. Сукупність елементів, які оздоблюють що-небудь (музичний твір, мову і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. орнаментація — ОРНАМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. мист. Дія за знач. орнаментува́ти. Народне українське мистецтво при всій єдності стилю надзвичайно різноманітне за формами і способами орнаментації (з наук. літ.); Введення [Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. орнаментація — орнамента́ція 1. Прикрашання орнаментом. 2. Те саме, що й орнаментика.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. орнаментація — ОРНАМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. мист. Дія за знач. орнаментува́ти. Народне українське мистецтво при всій єдності стилю надзвичайно різноманітне за формами і способами орнаментації (Нар. тв. та етн.  Словник української мови в 11 томах