ортодоксальний

ПОСЛІДО́ВНИЙ (про людину — який завжди діє відповідно до своїх життєвих принципів, втілює в життя певний світогляд тощо), НЕУХИ́ЛЬНИЙ, НЕПОХИ́ТНИЙ, ПРАВОВІ́РНИЙ ірон., ОРТОДОКСА́ЛЬНИЙ книжн., КОНСЕКВЕ́НТНИЙ книжн. Женя була вельми послідовна в своїх поглядах і почуттях (Ю. Шовкопляс); Данило помітив, що Артемченко може бути неухильним, вимогливим (О. Копиленко); О, якби він був таким, яким рисував його жандар, — сильним, впливовим, непохитним (Г. Хоткевич); Гільдхен вирішила раптом вдавати з себе правовірну нацистку (П. Загребельний); В особистому житті Тарганець скупий, недоброзичливий, безмежно нудний, ні на крок не відходить від своєї ортодоксальної дружини (Л. Дмитерко); Не попускаймо собі навіть у дрібничках. Несімо прапор справи нашої в дужих руках, а будьмо консеквентними, не відділяймо слова від діла... (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. ортодоксальний — ортодокса́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ортодоксальний — Правовірний; (у вірі) <�неухильно> послідовний; п! ФАНАТИЧНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. ортодоксальний — -а, -е. Який неухильно дотримується принципів якого-небудь учення, світогляду; послідовний. || Послідовно витриманий у дусі якого-небудь учення. Ортодоксальне християнство — православ'я.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ортодоксальний — ОРТОДОКСА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який неухильно дотримується принципів якого-небудь учення, світогляду; послідовний. Золя як ортодоксальний позитивіст і механічний матеріаліст не розуміє специфіки різних форм існування матерії...  Словник української мови у 20 томах
5. ортодоксальний — Ортодокса́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ортодоксальний — ОРТОДОКСА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який неухильно дотримується принципів якого-небудь учення, світогляду; послідовний. Золя як ортодоксальний позитивіст і механічний матеріаліст не розуміє специфіки різних форм існування матерії, їхньої якісної різниці (Рад.  Словник української мови в 11 томах