ортодоксальний
ОРТОДОКСА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн.
Який неухильно дотримується принципів якого-небудь учення, світогляду; послідовний.
Золя як ортодоксальний позитивіст і механічний матеріаліст не розуміє специфіки різних форм існування матерії, їхньої якісної різниці (з наук. літ.);
// Послідовно витриманий у дусі якого-небудь учення.
Ісус дедалі більше віддалявся від загальновизнаного ортодоксального іудаїзму (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)