1. Словник української мови у 20 томах

ортодоксальний

ОРТОДОКСА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн.

Який неухильно дотримується принципів якого-небудь учення, світогляду; послідовний.

Золя як ортодоксальний позитивіст і механічний матеріаліст не розуміє специфіки різних форм існування матерії, їхньої якісної різниці (з наук. літ.);

// Послідовно витриманий у дусі якого-небудь учення.

Ісус дедалі більше віддалявся від загальновизнаного ортодоксального іудаїзму (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ортодоксальний — ортодокса́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ортодоксальний — Правовірний; (у вірі) <�неухильно> послідовний; п! ФАНАТИЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. ортодоксальний — -а, -е. Який неухильно дотримується принципів якого-небудь учення, світогляду; послідовний. || Послідовно витриманий у дусі якого-небудь учення. Ортодоксальне християнство — православ'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ортодоксальний — ПОСЛІДО́ВНИЙ (про людину — який завжди діє відповідно до своїх життєвих принципів, втілює в життя певний світогляд тощо), НЕУХИ́ЛЬНИЙ, НЕПОХИ́ТНИЙ, ПРАВОВІ́РНИЙ ірон., ОРТОДОКСА́ЛЬНИЙ книжн., КОНСЕКВЕ́НТНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  5. ортодоксальний — Ортодокса́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ортодоксальний — ОРТОДОКСА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який неухильно дотримується принципів якого-небудь учення, світогляду; послідовний. Золя як ортодоксальний позитивіст і механічний матеріаліст не розуміє специфіки різних форм існування матерії, їхньої якісної різниці (Рад. Словник української мови в 11 томах