ортодокс

ОРТОДО́КС, а, ч., книжн.

Людина, яка дотримується ортодоксальних поглядів.

Газетних ортодоксів у нас не траплялось, усі люди випадкові в журналістиці (В. Дрозд);

Ми (я маю на оці письменників, творчу і наукову інтелігенцію) були на Вашому боці в боротьбі з ортодоксами (Б. Олійник).

Значення в інших словниках

1. ортодокс — ортодо́кс іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ортодокс — -а, ч. Той, хто дотримується ортодоксальних (правовірних) поглядів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ортодокс — Старовір, твердовір  Словник чужослів Павло Штепа
4. ортодокс — ортодо́кс (від грец. ορθόδοξος – правовірний) той, що неухильно додержується певних переконань, напрямів, учень.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. ортодокс — Ортодо́кс, -кса; -до́кси, -ксів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ортодокс — ОРТОДО́КС, а, ч., книжн. Той, хто дотримується ортодоксальних поглядів.  Словник української мови в 11 томах
7. ортодокс — рос. ортодокс той, хто неухильно дотримується певних переконань, напрямів.  Eкономічна енциклопедія