Значення в інших словниках
-
ортодокс —
ортодо́кс іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
ортодокс —
-а, ч. Той, хто дотримується ортодоксальних (правовірних) поглядів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ортодокс —
ОРТОДО́КС, а, ч., книжн. Людина, яка дотримується ортодоксальних поглядів. Газетних ортодоксів у нас не траплялось, усі люди випадкові в журналістиці (В. Дрозд); Ми (я маю на оці письменників, творчу і наукову інтелігенцію) були на Вашому боці в боротьбі з ортодоксами (Б. Олійник).
Словник української мови у 20 томах
-
ортодокс —
ортодо́кс (від грец. ορθόδοξος – правовірний) той, що неухильно додержується певних переконань, напрямів, учень.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
ортодокс —
Ортодо́кс, -кса; -до́кси, -ксів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ортодокс —
ОРТОДО́КС, а, ч., книжн. Той, хто дотримується ортодоксальних поглядів.
Словник української мови в 11 томах
-
ортодокс —
рос. ортодокс той, хто неухильно дотримується певних переконань, напрямів.
Eкономічна енциклопедія