освітній
ОСВІ́ЧЕНИЙ (який має освіту, всебічні знання), ЕРУДО́ВАНИЙ книжн., УЧЕ́НИЙ (ВЧЕ́НИЙ) розм.; НАЧИ́ТАНИЙ, ОЧИ́ТАНИЙ діал. (який набув всебічних знань завдяки великій кількості прочитаних книжок); ПРОСВІЩЕ́ННИЙ заст., ОДУКО́ВАНИЙ заст. рідше, ОСВІ́ТНІЙ заст. рідше, ДРУКО́ВАНИЙ заст., ірон. Тільки розумні, освічені, мислячі матері, сестри, жінки можуть виростити й виховати розумне, освічене й мисляче покоління (П. Колесник); Ванда з приємністю констатувала, що цей молодий чоловік.. ерудований і гострий на язик (А. Іщук); (Сидір Свиридович:) Скажіть же нам, Свириде Івановичу, що-небудь розумне. Ви ж там ведете кумпанію з ученими людьми на тих розумних кутках нашого Києва (І. Нечуй-Левицький); Поділився Завадка своїми невеселими думками з одним пайовиком, молодим, але на той час дуже начитаним парубком (Ірина Вільде); Ви ще темні, Святим христом (хрестом) не просвіщенні, У нас навчіться!.. В нас дери, Дери та дай, І просто в рай, Хоч і рідню всю забери! (Т. Шевченко); Він мріяв про.. освіченого та одукованого жениха для своєї доньки (С. Добровольський); Не голосна ти, вбога бандуро, Подруго люба тюрми! Люди освітні вчують похмуро, — Їх не привернемо ми (П. Грабовський); От простий, невчений чоловік, з доморощеним розумом, а як він міркує! Не один письменний та друкований позавидував би (М. Коцюбинський). — Пор. 1. письме́нний.
Словник синонімів української мови