осквернитель
БЛЮЗНІ́Р (той, хто зневажає, поганить що-небудь святе, високе, хто чинить блюзнірство), ОСКВЕРНИ́ТЕЛЬ перев. з додатком у род. в., книжн., СВЯТОТА́ТЕЦЬ книжн. рідше, СВЯТОКРА́ДЕЦЬ рідко. Пропонував один блюзнір до інституту мене без іспитів прийняти... (В. Швець); — Генрик Дулькевич ніколи не був осквернителем чужих могил і домашніх пантеонів (П. Загребельний).
Словник синонімів української мови