особливо
НАСА́МПЕРЕД (у першу чергу, перш за все, перед кимось або чимось іншим), ПЕРЕДУСІ́М, ПЕРЕДОВСІ́М, СПОЧА́ТКУ, СПЕ́РШУ (СПЕРШ), ПЕ́РШЕ (ПЕРШ) рідше, ПОПЕ́РЕДУ (ПОПЕРЕ́Д), РАНІ́ШЕ (РАНІ́Ш), НАЙПЕ́РШЕ (НАЙПЕ́РШ) підсил., ЩОНАЙПЕ́РШЕ підсил., ЯКНАЙПЕ́РШЕ підсил., ПОПЕРВА́Х розм. (перед ким-, чим-небудь, раніше від когось, чогось); НА́ДТО, ОСОБЛИ́ВО (перев. у складі відокремлених зворотів). Виганяти треба насамперед ганебні факти з життя, і тоді самі собою зникнуть із мови слова, що визначають ці факти (М. Рильський); Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей); Аж тепер догадався Ібн Дауд, чого передовсім треба його гостеві (Ю. Опільський); Серьожка пролежав півдня під машиною, спочатку відкручуючи ключем якусь першу-ліпшу гайку, а потім знову закручуючи її (О. Гончар); Потроху зовсім заспокоїлась, далі навіть заспівала, спершу стиха, а то й вже голосно! (Леся Українка); Перше у волок подивися, тоді рибкою й хвалися (прислів'я); От приходим до криниці, Я перш подивився, Чи глибока (Т. Шевченко); Що маєш казати, то попереду розжуй (прислів'я); — Помовчи, помовчи. Я старша за тебе, отже, дай раніше мені сказати (Г. Хоткевич); Обережно ступаючи, щоб не гупати чобітьми, підійшов до прилавка з книжками. Звичайно, найперше спитав "Кобзаря" (А. Головко); Попервах старому вівчареві не дозволили стригти вівці, а потім не пустили і до отари (М. Стельмах); Новаки нетерпляче чекали звільнення до міста, надто ті, що мали тут батьків або родичів (С. Добровольський); Квіти, особливо пальми і аспарагуси, відразу навіяли життя у мертві кімнати (Ірина Вільде).
НАЙБІ́ЛЬШЕ (НАЙБІ́ЛЬШ рідше) (щодо максимально можливого вияву інтенсивності якоїсь дії), НАЙДУ́ЖЧЕ, НАЙСИЛЬНІ́ШЕ, ЯКНАЙБІ́ЛЬШЕ підсил., ЩОНАЙБІ́ЛЬШЕ підсил., БІ́ЛЬШ ЗА ВСЕ (БІ́ЛЬШЕ ЗА ВСЕ) (ЗА ВСІХ — щодо людей і, рідше, тварин), БІЛЬШ УСЬО́ГО (БІ́ЛЬШЕ ВСЬОГО́) рідше, НАД УСЕ́ (ПО́НАД УСЕ́) підсил.; ОСОБЛИ́ВО, НАЙПА́ЧЕ заст. (найбільшою мірою); НАЙГІ́РШЕ (НАЙГІ́РШ) розм. (стосовно того, що викликає несхвальне ставлення мовця). Вона жила тепер для своїх дітей, а найбільше втішалася своєю дочкою Мартусею (І. Нечуй-Левицький); — Гірше всього на світі не люблю задавак. — А кого найбільше любиш? (М. Стельмах); Митруньо налякався найдужче: заверещав не своїм голосом і став утікати (Л. Мартович); Почалась розмова, в якій сторожиха намагалась якнайбільше довідатись від Раїси та якнайбільше розповісти їй (М. Коцюбинський); — А на мене моральні сентенції впливають зовсім так само: щонайбільше тоді хочеться мені життя, вільної воленьки (Г. Хоткевич); Він більш за все любив читати книжки (І. Нечуй-Левицький); І от повів нас на прорив наш комісар, матрос балтійський, що над усе свій край любив (В. Сосюра); Заєць вимок під дощем, Заєць плаче під кущем: "Я боюся грому, зливи, І вовків, і тих лисиць, А найбільше й особливо — Псів, мисливців та рушниць!" (Л. Первомайський); Щоб не зросли ви на сором (Бійтесь найпаче того) Та не зробились позором Рідного краю свого! (П. Грабовський); У Бовтуновому гаю примусили вони селянина, щоб вів їх дві години гаєм. Олексій храбрував тут найгірше (П. Куліш). — Пор. 1. бі́льше, ду́же.
Словник синонімів української мови