Словник синонімів української мови

оторочувати

ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оздоблювати облямівкою), ОТОРО́ЧУВАТИ (ОБТОРО́ЧУВАТИ), ЛЯМУВА́ТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ (ОБКАНТО́ВУВАТИ розм. рідше), КАНТУВА́ТИ розм., ОБВО́ДИТИ розм., ТОРОЧИ́ТИ рідше, ОБШИВА́ТИ рідше. — Док.: облямува́ти, оторочи́ти (обторочи́ти), окантува́ти (обкантува́ти), обложи́ти, обвести́, обши́ти. Щоб краще підкреслити форму і крій одягу, нерідко вишивкою облямовували і лінії швів, рубці тощо (з журналу); Окантувати бекешу; Кантувати хутром поли пальта.

ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оточувати щонебудь у вигляді смуги, облямівки), ОБРАМЛЯ́ТИ, ОБРАМЛЮВАТИ, ОБРАМО́ВУВАТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОТОРО́ЧУВАТИ. — Док.: облямува́ти, обрами́ти, окантува́ти, обхопи́ти (охопи́ти), оторочи́ти. Кучеряве русяве волосся і бакенбарди рамкою облямовували жовте лице (О. Іваненко); Червоні пасма ліщини обрамляли велику площу води з усіх боків (М. Чабанівський); Ажурний чепець трояндами обрамовує її голову (Г. Косинка); Із-під білого імператорського чільця добувалося сиваве уже волосся, яке рамою обхоплювало виразні риси (Юліан Опільський); Там, де починалась шапочка, ніжку гриба охоплював білий комірець (О. Донченко); Внизу різноколірними світлячками, рівно оторочуючи посадочну смугу, горять вогні алма-атинського аеропорту (з газети).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. оторочувати — оторо́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. оторочувати — -ую, -уєш, недок., оторочити, -рочу, -рочиш, док., перех. Обшивати краї одягу, взуття і т. ін. яким-небудь іншим матеріалом для оздоблення; облямовувати. || перен. Оточувати, оповивати вузькою смугою чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оторочувати — ОТОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОТОРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., що. 1. Обшивати краї одягу, взуття і т. ін. яким-небудь іншим матеріалом для оздоблення; облямовувати. Чотирьох ніжок [оленя] було мало – це лише на один унт, – але вона добавила ще чотири ..  Словник української мови у 20 томах
  4. оторочувати — ОТОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОТОРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., перех. Обшивати краї одягу, взуття і т. ін. яким-небудь іншим матеріалом для оздоблення; облямовувати; // перен. Оточувати, оповивати вузькою смугою чого-небудь. Село з..  Словник української мови в 11 томах