оторочувати

ОТОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОТОРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., що.

1. Обшивати краї одягу, взуття і т. ін. яким-небудь іншим матеріалом для оздоблення; облямовувати.

Чотирьох ніжок [оленя] було мало – це лише на один унт, – але вона добавила ще чотири .. і пошила. Розцяцькувала їх, оторочила риссю (І. Багряний).

2. перен. Оточувати, оповивати вузькою смугою чого-небудь.

Село з .. вишневими садками облягло її [долину] узорчатою лиштвою, а чиста річка оторочує синьою гальонкою (Панас Мирний);

Спочатку зима лягла на вершинах гір, потім густою бахромою оторочила узгір'я і спустилася в долину (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. оторочувати — оторо́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. оторочувати — -ую, -уєш, недок., оторочити, -рочу, -рочиш, док., перех. Обшивати краї одягу, взуття і т. ін. яким-небудь іншим матеріалом для оздоблення; облямовувати. || перен. Оточувати, оповивати вузькою смугою чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оторочувати — ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оздоблювати облямівкою), ОТОРО́ЧУВАТИ (ОБТОРО́ЧУВАТИ), ЛЯМУВА́ТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ (ОБКАНТО́ВУВАТИ розм. рідше), КАНТУВА́ТИ розм., ОБВО́ДИТИ розм., ТОРОЧИ́ТИ рідше, ОБШИВА́ТИ рідше. — Док.  Словник синонімів української мови
4. оторочувати — ОТОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОТОРОЧИ́ТИ, рочу́, ро́чиш, док., перех. Обшивати краї одягу, взуття і т. ін. яким-небудь іншим матеріалом для оздоблення; облямовувати; // перен. Оточувати, оповивати вузькою смугою чого-небудь. Село з..  Словник української мови в 11 томах