оторочкуватий

ОТОРО́ЧКУВАТИЙ, а, е.

Який має вигляд оторочки.

Край [рослини вовче вухо] зубчастий або майже оторочкуватий (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. оторочкуватий — оторо́чкуватий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. оторочкуватий — -а, -е. Який має вигляд оторочки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оторочкуватий — ОТОРО́ЧКУВАТИЙ, а, е. Який має вигляд оторочки.  Словник української мови в 11 томах