1. Словник української мови у 20 томах

оторочкуватий

ОТОРО́ЧКУВАТИЙ, а, е.

Який має вигляд оторочки.

Край [рослини вовче вухо] зубчастий або майже оторочкуватий (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оторочкуватий — оторо́чкуватий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. оторочкуватий — -а, -е. Який має вигляд оторочки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оторочкуватий — ОТОРО́ЧКУВАТИЙ, а, е. Який має вигляд оторочки. Словник української мови в 11 томах