отряхуватий

ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм. рідше, ОТРЯ́ХУВАТИЙ діал. Подумала (Ніна) про нього, як про малого хлоп'яка, задерикуватого, зухвалого, непокірливого (О. Копиленко); Хазяїн був задирливий і вередливий.. чоловік (Марко Вовчок); Задирливе личко відразу стало таке покірне та тихе (С. Васильченко); Тамара розхвилювалася, вона пригадала зустріч з забіякуватим хлопчиком (А. Хижняк); Замість пісні несміливо плеснула задириста частушка (М. Стельмах); Микита такий задиркуватий і вічно в'язне, і дратує Настусю (О. Копиленко); Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить (Словник Б. Грінченка); Колону.. очолює високий, отряхуватий на вигляд Володя Вайсман (О. Гончар). — Пор. бешке́тний.

Значення в інших словниках

1. отряхуватий — отря́хуватий прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. отряхуватий — див. хоробрий  Словник синонімів Вусика
3. отряхуватий — -а, -е, діал. Задерикуватвий, розбишакуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. отряхуватий — ОТРЯ́ХУВАТИЙ, а, е, діал. Задирливий, розбишакуватий. – А ти не даремно ганиш парубка? – заступилась Христина за Юрія, бо хоч він був і отряхуватим хлопцем, але ще ні одна дівчина не зобижалась на нього, хіба що Зося (М. Стельмах); Колону ..  Словник української мови у 20 томах
5. отряхуватий — ОТРЯ́ХУВАТИЙ, а, е, діал. Задирливий, розбишакуватий. — А ти не даремно ганиш парубка? — заступилась Христина за Юрія, бо хоч він був і отряхуватим хлопцем, але ще ні одна дівчина не зобижалась на нього, хіба що Зося (Стельмах, І, 1962, 279); Колону..  Словник української мови в 11 томах