охкати

СТОГНА́ТИ (видавати протяжні жалібні звуки від болю, туги, напруження і т. ін.), О́ХКАТИ розм., О́ХАТИ розм., О́ЙКАТИ розм., ОЙО́ЙКАТИ розм., ЙО́ЙКАТИ розм., ЙО́ЙКАТИСЯ діал.; ЗО́ЙКАТИ (видавати зойки від болю, горя тощо), КРЕКТА́ТИ (звичайно від напруження). Слаба жалібно стогнала день і ніч (М. Коцюбинський); Федір слухав активно, то протестуючи проти несправедливості, то співчуваючи, то просто охкаючи (Ю. Збанацький); Причалапали старі баби, охаючи (Марко Вовчок); Одного разу моїй сестрі рознесло коліно, вона стогнала й ойкала (І. Сенченко); Грицуня розболіло вухо; він не витримав: став ізразу йойкати, а далі гірко розплакався (Лесь Мартович); Баба.. рівночасно билася в груди й йойкалася та нарікала сама на себе (Марко Черемшина); Мати зойкала, а Юрка цей болючий стогін ножами різав по серці (П. Козланюк); Хворі прокидалися, котрі могли, підводились, інші кректали й важко поверталися в ліжках (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. охкати — о́хкати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. охкати — див. нарікати  Словник синонімів Вусика
3. охкати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що охати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. охкати — О́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що о́хати. Ось лежить – нездужа Наче віск той блідна, Охкає та стогне Моя мати рідна (П. Грабовський); Кутіна .. ахкала та охкала, коли Тарас Григорович розповідав їй про бурі (З.  Словник української мови у 20 томах
5. охкати — О́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що о́хати. Ось лежить — нездужа Наче віск той блідна, Охкає та стогне Моя мати рідна (Граб., І, 1959, 204); Кутіна.. ахкала та охкала, коли Тарас Григорович розповідав їй про бурі (Тулуб, В степу..  Словник української мови в 11 томах
6. охкати — О́хкати, -каю, -єш гл. = охати.  Словник української мови Грінченка