охолода

ПРОХОЛО́ДА (легкий холод у повітрі, що освіжає, бадьорить), ОХОЛО́ДА, СВІ́ЖІСТЬ, ХОЛОДО́К розм., ОСТУ́ДА розм., ПРО́ХОЛОДЬ поет. День, що поволі припадає пилом за вікном, набрякає сірістю й прохолодою близької ночі (В. Врублевський); Чи дадуть ті чисті води Мені ..охолоди, Чи знайду тут тихий рай? (І. Франко); Знизу, від ріки, тягне прісною весняною свіжістю (О. Гончар); З одчинених вікон повівало холодком (І. Нечуй-Левицький); Як пришерхли теплі губи, прагнучи остуди! (Л. Первомайський); Війне, повіє світло-ніжна й свіжа На ятрі рани прохолодь з мостів (П. Усенко).

Значення в інших словниках

1. охолода — охоло́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. охолода — -и, ж. Помірний холод, свіжість повітря; прохолода.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. охолода — ОХОЛО́ДА, и, ж. Помірний холод, свіжість повітря; прохолода. – Чи дадуть ті чисті води Мені много охолоди (І. Франко); * Образно. Хрусткий вечірній холодок – Як серця перша охолода (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
4. охолода — ОХОЛО́ДА, и, ж. Помірний холод, свіжість повітря; прохолода. — Чи дадуть ті чисті води Мені много охолоди (Фр., XIII, 1954, 363); Хрусткий вечірній холодок — Як серця перша охолода (Рильський, II, 1960, 35).  Словник української мови в 11 томах
5. охолода — Охоло́да, -ди ж. Прохлада.  Словник української мови Грінченка