охолода
ОХОЛО́ДА, и, ж. Помірний холод, свіжість повітря; прохолода.
— Чи дадуть ті чисті води Мені много охолоди (Фр., XIII, 1954, 363);
Хрусткий вечірній холодок — Як серця перша охолода (Рильський, II, 1960, 35).
Словник української мови (СУМ-11)