1. Словник української мови в 11 томах

охолода

ОХОЛО́ДА, и, ж. Помірний холод, свіжість повітря; прохолода.

— Чи дадуть ті чисті води Мені много охолоди (Фр., XIII, 1954, 363);

Хрусткий вечірній холодок — Як серця перша охолода (Рильський, II, 1960, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охолода — охоло́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. охолода — -и, ж. Помірний холод, свіжість повітря; прохолода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. охолода — ОХОЛО́ДА, и, ж. Помірний холод, свіжість повітря; прохолода. – Чи дадуть ті чисті води Мені много охолоди (І. Франко); * Образно. Хрусткий вечірній холодок – Як серця перша охолода (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  4. охолода — ПРОХОЛО́ДА (легкий холод у повітрі, що освіжає, бадьорить), ОХОЛО́ДА, СВІ́ЖІСТЬ, ХОЛОДО́К розм., ОСТУ́ДА розм., ПРО́ХОЛОДЬ поет. День, що поволі припадає пилом за вікном, набрякає сірістю й прохолодою близької ночі (В. Словник синонімів української мови
  5. охолода — Охоло́да, -ди ж. Прохлада. Словник української мови Грінченка