охрипати
ХРИ́ПНУТИ (втрачати чистоту, звучність голосу; ставати хрипким — про голос), ЗАХРИПА́ТИ, ОХРИПА́ТИ, ПРИХРИПА́ТИ. — Док.: схри́пнути, захри́пнути, охри́пнути, прихри́пнути. Шумить громада. Голоси поволі хрипли (А. Головко); — Збирався (виступати) Сергієнко вакулівський, та застудився, зовсім захрип, тільки шавкотить (О. Гончар); — Хай он Марченко виведе — я охрип! .. Їй-бо ж охрип! — просився Максим (С. Васильченко).
Словник синонімів української мови