очуватися

ВІДЧУВА́ТИСЯ (бути помітним, доступним для сприйняття), ПОЧУВА́ТИСЯ, ЧУ́ТИСЯ, УЧУВА́ТИСЯ (ВЧУВА́ТИСЯ), ОЧУВА́ТИСЯ діал. — Док.: відчу́тися, почу́тися, учу́тися (вчу́тися), очу́тися. В голосі Ярослави відчувалося куди більше байдужості, ніж зацікавлення (Л. Дмитерко); Болю вже не було, відчулась тільки якась скованість у м'язах (В. Собко); Потягло з моря свіжим вогким вітерцем. Почулась морська вогкість (І. Нечуй-Левицький); Осміхалась (Маланці) доля. Не тільки власна, але й Гафійчина. В ногах чулась міць, в руках сила (М. Коцюбинський); Весна вчувалася молодій ланковій в усьому (Я. Гримайло); За молодих літ нічого не боліло, а на старість усе очувається (Словник Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. очуватися — очува́тися дієслово недоконаного виду відчуватися діал.  Орфографічний словник української мови
2. очуватися — -ається, недок., діал. Відчуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. очуватися — ОЧУВА́ТИСЯ, а́ється, недок., діал. Відчуватися. За молодих літ нічого й не боліло, а на старість усе очувається (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
4. очуватися — ОЧУВА́ТИСЯ, а́ється, недок., діал. Відчуватися. За молодих літ нічого й не боліло, а на старість усе очувається (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
5. очуватися — Очува́тися, -ва́юся, -єшся гл. Отзываться, чувствоваться. За молодих літ нічого й не боліло, а на старість усе вчувається. Васильк. у.  Словник української мови Грінченка