па
ДО ПОБА́ЧЕННЯ (усталена форма прощання, також із сл. скорого, швидкого і т. ін.), БУДЬ(ТЕ), ІДИ́ (ІДІ́ТЬ), ЗОСТАВА́ЙСЯ, БУВА́Й(ТЕ) ЗДОРО́В (ЗДОРО́ВІ), ДО ЗА́ВТРА, ДО ЗА́ВТРЬОГО розм., БУВА́Й(ТЕ) фам., ПА (ПА-ПА́) зах., фам.; НА ВСЕ ДО́БРЕ, ВСЬОГО́ ДО́БРОГО, ВСЬОГО́ НАЙКРА́ЩОГО (з добрими побажаннями); ПРОЩА́Й(ТЕ), ПРОЩАВА́Й(ТЕ) (при розлуці, розставанні). (Милевський:) Бувайте здорові, до побачення! Може, згодом застану вас в ліпшому настрою (Леся Українка); — Мене кличуть, іду... Потім поговоримо... Ну, бувай!.. (Є. Гуцало); Ну, до завтра, моє серденятко (М. Коцюбинський); (Жирондист:) До завтрього, товариші! Запевне, побачимось... (Леся Українка); (Сусляєв:) Ну, мені пора. До побачення. На все добре (І. Кочерга); — Всього доброго вам, Степане Васильовичу (М. Стельмах); "Прощай! До побачення, любий!" А в серці і туга, і жаль... (В. Сосюра); — Прощавайте ж, Антон Петрович, — уставши, прощався Колісник. — Прощайте (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови