павурка

ПА́ВА (птах родини фазанових), ПАВИ́Ч, ПАВИ́ЦЯ заст., ПАВИ́ЧКА розм., ПАВУ́Н діал., ПАВУ́РКА діал. Гарна пава пером, а жінка норовом (приказка); На пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (А. Головко); Іде як павичка (Г. Квітка-Основ'яненко); Його очі блукали довго, аж спинилися на павуні, що блискотів перед двором (В. Стефаник).

Значення в інших словниках

1. павурка — паву́рка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. павурка — див. павуриця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. павурка — Павурка, -ки ж. = павуриця = павичка. Вх. Лем. 446.  Словник української мови Грінченка