павутина
ПАВУТИ́НА (сітка, сплетена павуком), ПАВУТИ́ННЯ, ТЕНЕ́ТА, ПА́ВОТЬ рідше; БА́БИНЕ ЛІ́ТО (волокна, що літають у теплі осінні дні). Береза в золоті, а дуб ще зеленіє, І павутина вдаль пливе й пливе тонка (М. Рильський); Велика муха прорветься з павутиння, а маленька ніколи (прислів'я); Вітер почина грати на далекім воринні.. Тонко заводить вориння, як муха в тенетах (М. Коцюбинський); Довгі білі нитки бабиного літа пливли в сонячних променях (В. Собко).
СІТЬ (складне переплетіння обставин, інтриг, чуток і т. ін.), ПАВУТИ́НА, ТЕНЕ́ТА мн. — Гарний, молодий, майстер володіти улесливим словом, обплутав вас сіттю свого чару (Ірина Вільде); Ні спека, ні втома, ні павутина непу не розм'якшила наших м'язів (В. Еллан); Цупкі поміщицькі тенета, захопивши Данька хлопчиком на каховському людському ярмарку, так уже відтоді й не відпустили його назад у рідні Кринички (О. Гончар).
Словник синонімів української мови