павутина

павути́на

-и, ж.

1》 Легка сітка з тонких волокон, утворених з клейкої рідини, яку виділяють павуки та деякі інші членистоногі тварини, а також окрема нитка такої сітки.

|| чого, з чого, перен. Те, що своїм виглядом нагадує таку сітку або нитки.

2》 чого і без додатка, перен. Те, що заважає кому-небудь вільно жити, діяти. Обплести павутиною.

Значення в інших словниках

1. павутина — павути́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. павутина — ПАВУТИ́НА, и, ж. 1. Легка сітка із тонких волокон, утворених з клейкої рідини, яку виділяють павуки та деякі інші членистоногі тварини, а також окрема нитка такої сітки. Конала муха в павутині (І.  Словник української мови у 20 томах
3. павутина — И, ж., комп. Інтернет-мережа. Треба залізти в павутину і подивитись.  Словник сучасного українського сленгу
4. павутина — обсно́вувати (обпліта́ти, опліта́ти і т. ін.) / обснува́ти (обплести́, оплести́ і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) паву́к кого. Позбавляти кого-небудь свободи дій; поступово підкоряти когось, ставлячи у скрутне або безвихідне становище.  Фразеологічний словник української мови
5. павутина — ПАВУТИ́НА (сітка, сплетена павуком), ПАВУТИ́ННЯ, ТЕНЕ́ТА, ПА́ВОТЬ рідше; БА́БИНЕ ЛІ́ТО (волокна, що літають у теплі осінні дні). Береза в золоті, а дуб ще зеленіє, І павутина вдаль пливе й пливе тонка (М.  Словник синонімів української мови
6. павутина — Павути́на, -ни, -ні; -ти́ни, -ти́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. павутина — ПАВУТИ́НА, и, ж. 1. Легка сітка із тонких волокон, утворених з клейкої рідини, яку виділяють павуки та деякі інші членистоногі тварини, а також окрема нитка такої сітки. Конала муха в павутині (Котл.  Словник української мови в 11 томах
8. павутина — Павутина, -ни ж. Паутина. Чуб. V. 819.  Словник української мови Грінченка