павутиця

БЕРЕ́ЗКА (БЕРІ́ЗКА) (багаторічна бур'янова витка рослина), ПОВІ́Й, ПОВІ́ЙКА, ПАВУТИ́ЦЯ. По обидва боки шляху без кінця і краю колосилися пшениці, оздоблені синіми волошками, рожевими цвіточками березки і білою кашкою (П. Панч); — Повій плететься геть на диво, Хилить пшеницю криво, криво (І. Франко); На шовкових трав киреї розцвітають орхідеї, крокіс, мальви, марунки і ніжненькі повійки... (Уляна Кравченко); Павутиця, молочінь, осот, пирій, що їх не випасала худоба, розросталися одне поперед одного (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. павутиця — павути́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. павутиця — -і, ж. Багаторічна бур'янова витка рослина; березка, повійка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. павутиця — ПАВУТИ́ЦЯ, і, ж. Багаторічна бур'янова витка рослина; березка, повійка. Важко було плутатися в густих комишах, зарослих павутицею (М. Коцюбинський); Павутиця, молочінь, осот, пирій, що їх не випасала худоба, розросталися одне поперед одного (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
4. павутиця — ПАВУТИ́ЦЯ, і, ж. (Соnvоlvulus аrvеnsіs L.). Багаторічна бур’янова витка рослина; березка, повійка. Важко було плутатися в густих комишах, зарослих павутицею (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
5. павутиця — Павути́ця, -ці ж. раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. І. 9.  Словник української мови Грінченка