павутиця
ПАВУТИ́ЦЯ, і, ж.
Багаторічна бур'янова витка рослина; березка, повійка.
Важко було плутатися в густих комишах, зарослих павутицею (М. Коцюбинський);
Павутиця, молочінь, осот, пирій, що їх не випасала худоба, розросталися одне поперед одного (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)