1. Словник української мови у 20 томах

павутиця

ПАВУТИ́ЦЯ, і, ж.

Багаторічна бур'янова витка рослина; березка, повійка.

Важко було плутатися в густих комишах, зарослих павутицею (М. Коцюбинський);

Павутиця, молочінь, осот, пирій, що їх не випасала худоба, розросталися одне поперед одного (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. павутиця — павути́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. павутиця — -і, ж. Багаторічна бур'янова витка рослина; березка, повійка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. павутиця — БЕРЕ́ЗКА (БЕРІ́ЗКА) (багаторічна бур'янова витка рослина), ПОВІ́Й, ПОВІ́ЙКА, ПАВУТИ́ЦЯ. По обидва боки шляху без кінця і краю колосилися пшениці, оздоблені синіми волошками, рожевими цвіточками березки і білою кашкою (П. Словник синонімів української мови
  4. павутиця — ПАВУТИ́ЦЯ, і, ж. (Соnvоlvulus аrvеnsіs L.). Багаторічна бур’янова витка рослина; березка, повійка. Важко було плутатися в густих комишах, зарослих павутицею (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  5. павутиця — Павути́ця, -ці ж. раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. І. 9. Словник української мови Грінченка