павутиця
ПАВУТИ́ЦЯ, і, ж. (Соnvоlvulus аrvеnsіs L.). Багаторічна бур’янова витка рослина; березка, повійка.
Важко було плутатися в густих комишах, зарослих павутицею (Коцюб., І, 1955, 359);
Павутиця, молочінь, осот, пирій, що їх не випасала худоба, розросталися одне поперед одного (Вільде, Сестри.., 1958, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- павутиця — павути́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- павутиця — -і, ж. Багаторічна бур'янова витка рослина; березка, повійка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- павутиця — ПАВУТИ́ЦЯ, і, ж. Багаторічна бур'янова витка рослина; березка, повійка. Важко було плутатися в густих комишах, зарослих павутицею (М. Коцюбинський); Павутиця, молочінь, осот, пирій, що їх не випасала худоба, розросталися одне поперед одного (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
- павутиця — БЕРЕ́ЗКА (БЕРІ́ЗКА) (багаторічна бур'янова витка рослина), ПОВІ́Й, ПОВІ́ЙКА, ПАВУТИ́ЦЯ. По обидва боки шляху без кінця і краю колосилися пшениці, оздоблені синіми волошками, рожевими цвіточками березки і білою кашкою (П. Словник синонімів української мови
- павутиця — Павути́ця, -ці ж. раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. І. 9. Словник української мови Грінченка