пакостити
ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ВИ́ПАСКУДИТИ підсил. розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм., ЗГИ́ДИТИ підсил. розм.; ЗАСМІТИ́ТИ, ЗАТОПТА́ТИ, ЗАЧО́ВГАТИ розм. (перев. про підлогу). — Недок.: брудни́ти, забру́днювати, пога́нити, запога́нювати, спога́нювати, па́костити, паску́дити, запаску́джувати, обпаску́джувати, ги́дити, заги́джувати, засмі́чувати, зато́птувати, зачо́вгувати. Забруднити водоймища промисловими відходами; Німецькі фашисти вже вдерлися в сонячну Україну, вони топчуть наші лани... Вони вже ось простягають руки до нашого горла, запоганили хати, тепер хочуть запоганити душі (П. Панч); Як рвонулась на дніпрові кручі Ненависна підла німчура, Рушники подерла на онучі, Береги споганила Дніпра (А. Турчинська); — Я не люблю твоїх батюшок: вони прості, тільки мені поміст запаскудять чоботищами (І. Нечуй-Левицький); Кабінет був не потрібний "культурним європейцям", вони його брутально загидили (І. Ле); (Куць:) Пропасниця їх досі б'є за те, що озеро коноплями згидили (Леся Українка).
ШКО́ДИТИ кому (завдавати комусь шкоди, неприємностей), ВА́ДИТИ рідше, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) кого, розм., ЗБИТКУВА́ТИ кого і без додатка, діал.; КОПА́ТИ розм., ПІДКО́ПУВАТИ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ПІДКО́ПУВАТИСЯ розм., ПІДРИВА́ТИСЯ розм. (під кого, проти кого — підступно, таємно); ПІДСИ́ДЖУВАТИ кого (підступними діями); КА́ПОСТИТИ розм., ПА́КОСТИТИ розм. (робити комусь капості). — Док.: нашко́дити, зава́дити, підрі́зати, позбиткува́ти, підкопа́ти, підкопа́тися, підри́тися, підсидіти, нака́постити, напа́костити. — Той, хто не вважа волі другого, не зазнає й правди на світі, а буде жити однією кривдою і шкодитиме собі й людям (Панас Мирний); — Ніколи вже не буду вадить тому чоловікові, котрого ти милуєш! (О. Стороженко); Ураз Марва ще більше підрізала Захара, ніж раніше своїми брехнями між людьми (Грицько Григоренко); — Ти, марнотрате, ..ти що видиш, та до корчми тягнеш, та ще мене хочеш збиткувати?! (В. Стефаник); Як розсердиться (Панас), то вже злий буде хто й зна поки і все проти того чоловіка копатиме (Б. Грінченко); Всі ті скарги (панів) пропадали, Комісара не підкопали, Ні навіть не могли сплямить (І. Франко); — Он воно що? — протяжно вимовив Захар. — Значить, копаються під Зарубу! (В. Кучер); Ходять (люди) кругом, шукають, як би підритися під мене, підкопатися так, щоб я не знав, щоб зразу повалить мене, наступити, перейти, переїхати... (Панас Мирний); — Софрон — розумний мужик.. Аби він не подумав, що я його підсиджую (Ю. Бедзик); Ледар нічого не робить, лише цілими днями волочиться по затінках, пакостить людям, намовляє молодших до лиходійства (С. Ковалів).
Словник синонімів української мови