пакт
ДО́ГОВІ́Р (взаємне зобов'язання, письмове або усне, про права та обов'язки між певними сторонами), УГО́ДА, УКЛА́Д заст., РЯД заст.; КОНТРА́КТ (письмовий); ПАКТ, ТРАКТА́Т заст. (міжнародне зобов'язання, звичайно великого політичного значення); КОНВЕ́НЦІЯ (міжнародне зобов'язання з якогось часткового питання). Артілі підписали між собою договір (Остап Вишня); Прем'єр попросив у парламентарів повноважень для підписання угоди (з газети); Юноні розказала (Ірися), Енея як Латинь приймала, який між ними єсть уклад (І. Котляревський); Княгиня Ольга встала з крісла.. Та хіба ж можна рвати ряд з хазарами, укладений ще Ігорем (С. Скляренко); Дзвонковська подала Франкові теку з контрактом. — Прошу вас.. Я вже підписала!.. (П. Колесник); Пакт про ненапад; — Коли ти, світліший хан, сам або кого з військом своїм пошлеш походом на царство Московське, то таким способом порушиш свій трактат з гетьманом та військом запорозьким (Н. Рибак); Є, виявляється, міжнародна інспекція по нагляду за дотриманням якоїсь там рибальської конвенції (О. Гончар). — Пор. домо́вленість.
ПУНКТ (частина документа, позначена цифрою чи буквою), ПАРА́ГРАФ, ПАКТ рідше. З усіх пунктів урочистої клятви, яку йому належить завчити напам'ять, він найбільше уподобав один пункт, останній: "Не журись!" (О. Гончар); — Параграф третій. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: точно виконувати вимоги військових статутів, накази і розпорядження начальників (І. Багмут); Нащо я буду вам повторювати програмові пакти нашого статуту? (В. Еллан).
Словник синонімів української мови