пакт

ДО́ГОВІ́Р (взаємне зобов'язання, письмове або усне, про права та обов'язки між певними сторонами), УГО́ДА, УКЛА́Д заст., РЯД заст.; КОНТРА́КТ (письмовий); ПАКТ, ТРАКТА́Т заст. (міжнародне зобов'язання, звичайно великого політичного значення); КОНВЕ́НЦІЯ (міжнародне зобов'язання з якогось часткового питання). Артілі підписали між собою договір (Остап Вишня); Прем'єр попросив у парламентарів повноважень для підписання угоди (з газети); Юноні розказала (Ірися), Енея як Латинь приймала, який між ними єсть уклад (І. Котляревський); Княгиня Ольга встала з крісла.. Та хіба ж можна рвати ряд з хазарами, укладений ще Ігорем (С. Скляренко); Дзвонковська подала Франкові теку з контрактом. — Прошу вас.. Я вже підписала!.. (П. Колесник); Пакт про ненапад; — Коли ти, світліший хан, сам або кого з військом своїм пошлеш походом на царство Московське, то таким способом порушиш свій трактат з гетьманом та військом запорозьким (Н. Рибак); Є, виявляється, міжнародна інспекція по нагляду за дотриманням якоїсь там рибальської конвенції (О. Гончар). — Пор. домо́вленість.

ПУНКТ (частина документа, позначена цифрою чи буквою), ПАРА́ГРАФ, ПАКТ рідше. З усіх пунктів урочистої клятви, яку йому належить завчити напам'ять, він найбільше уподобав один пункт, останній: "Не журись!" (О. Гончар); — Параграф третій. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: точно виконувати вимоги військових статутів, накази і розпорядження начальників (І. Багмут); Нащо я буду вам повторювати програмові пакти нашого статуту? (В. Еллан).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пакт — пакт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пакт — (міжнародній) УГОДА. Словник синонімів Караванського
  3. пакт — див. угода Словник синонімів Вусика
  4. пакт — [пакт] -ту, м. (ў) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. пакт — -у, ч. 1》 Міжнародна угода, звичайно великого політичного значення. 2》 рідко. Розділ офіційного документа чи якого-небудь тексту, позначений номером або літерою; пункт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пакт — Угода, див. договір Словник чужослів Павло Штепа
  7. пакт — ПАКТ, у, ч. 1. Міжнародна угода, звичайно великого політичного значення. В першій половині 1992 року була вироблена стратегічна програма. Мета її: .. Словник української мови у 20 томах
  8. пакт — (від лат. pactum – договір) 1. Міжнародний договір, який має велике політичне значення. 2. В буржуазних країнах – угоди між політичними партіями, профспілками та іншими організаціями про спільний виступ на виборах тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. пакт — Пакт, -ту; па́кти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. пакт — ПАКТ, у, ч. 1. Міжнародна угода, звичайно великого політичного значення. 5 квітня 1941 р. уряд СРСР підписав пакт про дружбу і ненапад з Югославією (Іст. УРСР, II, 1957, 518). 2. рідко. Словник української мови в 11 томах