пакуватися

СКЛАДА́ТИСЯ (збирати речі в дорогу), УКЛАДА́ТИСЯ (ВКЛАДА́ТИСЯ), ПАКУВА́ТИСЯ, СПАКО́ВУВАТИСЯ. — Док.: скла́стися, укла́стися (вкла́стися), спакува́тися. (Половець:) Можливо, я й зовсім не поїду... Ідіть, складайтесь. Я вам наказую (Ю. Мокрієв); "Як можна швидше укладайтесь, Зо всіми клунками збирайтесь, До моря швендяйте якраз!" (І. Котляревський); (Пашка:) Пакуються всі, вибираються звідціль кудись далеко (М. Старицький).

Значення в інших словниках

1. пакуватися — пакува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пакуватися — [пакуватиес'а] -уйеіц':а, -уйуц':а  Орфоепічний словник української мови
3. пакуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Складати, збирати свої речі в дорогу. 2》 Пас. до пакувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пакуватися — ПАКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Складати, збирати свої речі в дорогу. – Не можна, не можна за лихими сусідами на селі вдержатись. Хоч зараз спродуйся, пакуйся – та на кубанські степи! (І.  Словник української мови у 20 томах
5. пакуватися — ПАКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Складати, збирати свої речі в дорогу. — Не можна, не можна за лихими сусідами на селі вдержатись. Хоч зараз спродуйся, пакуйся — та на кубанські степи! (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
6. пакуватися — Пакуватися, -куюся, -єшся гл. Укладываться, упаковываться.  Словник української мови Грінченка