памка
ПА́М'ЯТЬ (здатність запам'ятовувати; запас вражень, що зберігаються в свідомості), ПА́М'ЯТОК рідше, ТЯ́МКА розм., ПА́МКА діал., ПО́МКА діал. Пам'ять у нього гарна — кожне слово в голові (Ю. Яновський); В пам'ятку бурсаків зберігалися згадки про гуртові наскоки однієї сторони на другу (С. Васильченко); — Я з першою жінкою, бачте, розвівсь, Та й досі вна (вона) з тямки не никне — Любив її!.. (І. Франко); Слів.. вона знала дуже небагато, слів за сотню та й годі, та й то убитих їх у памки колотнечею та лайкою (Панас Мирний); Василь на стелю дивився, хмурився, крививсь... Видно, він щось пригадував, та на сей раз помка схибила (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови